НА ДОПОМОГУ МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

За період  своєї професійної діяльності вчитель у середньому дає понад 25 тисяч уроків.

     Уроку відведено не менше 98% навчального часу. Кожний учень за роки свого навчання в школі відвідує майже 10 тисяч уроків.

     Навчально - виховний процес починається й закінчується уроком

Переваги уроку :

-         учитель має можливість  розвивати інтелектуальні здібності одночасно всіх учнів класу;

-         має можливість отримати зворотну інформацію від учнів щодо стану засвоєння навчального матеріалу і зробити відповідну корекцію;

-         урок дає змогу колективно використовувати засоби навчання (підручник, посібники, комп’ютери).

Недоліки уроку:

-         навчальні програми розраховані на середній рівень засвоєння учнями знань ;

-         значно знижується ефективність індивідуального логічного мислення;

-         колективне навчання на уроці знижує, збіднює талант окремого учня.

Виходячи із загальної ідеї сучасних наукових уявлень про урок, його мета має триєдиний характер і складається з трьох, взаємопов’язаних, взаємодіючих аспектів:пізнавального, розвивального, виховного.

 Діапазон розвивальних завдань досить широкий і різноманітний. Кожного з них можна досягти на будь-якому  уроці підчас вивчення матеріалу, що відповідає поставленій меті. Розвивальні завдання уроків визначається відповідно до можливостей дітей і конкретного навчального матеріалу.

Розвиток мислення:

-         аналізувати навчальний матеріал;

-         порівнювати;

-         встановлювати головне;

-         знаходити причинно-наслідкові зв’язки:

     • узагальнювати;

     •  доводити;

     • діяти за аналогією.

Розвиток мовлення учнів:

-         збагачувати словниковий запас

-         розвивати експресивність, виразність мовлення;

-         уміння оволодівати художніми образами, засобами виразності.

Розвиток сенсорної сфери:

-         розвивати окомір;

-         розвивати вміння орієнтуватися в просторі;

-         розвивати вміння розрізняти колір, форми, звуки.

Вимоги до сучасного уроку:

- нестандартні форми уроку і заходи, які сприяють їх впровадженню;

- науковий рівень викладання предметів;

- вибір учителем найефективніших методів і форм роботи;

- розвиток пізнавальних інтересів учнів;

- здійснення міжпредметних зв’язків;

- озброєння учнів прийомами самостійної роботи, вироблення навичок самоконтролю;

- врахування принципів диференціації та індивідуалізації;

- наявність зворотного зв’язку між учителем і учнем;

- об’єктивність оцінювання;

- оптимальність домашнього завдання (характер, обсяг,осмислення, диференціація). Інструктаж;

- результативність уроку (ступінь досягнення мети, якість знань та рівень оволодіння вміннями і навичками, позитивні зміни в розвитку і вихованні учнів).

За словами В.Сухомлинського «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому  й  поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.»Сучасний учитель має бути справжнім фаховим майстром: людиною, що має спеціальну підготовку, професійно займається педагогічною діяльністю.

Від уміння педагога діяти в певній сфері залежить майбутнє дитини.

      Найперша вимога до вчителя - якісно навчати учнів. Для цього необхідно досить багато займатися самоосвітою і ретельно готуватися відповідно до програми предмета і навіть набагато більше. Учитель, як і книжка, має бути невичерпним джерелом знань для дитини. Адже в цьому є його найвища оцінка, його авторитет. Бо якщо вчитель непідготовлений до роботи чи має поверхневі знання, це буде не урок, це буде пародія на нього, чи «година жалю».

    Урок є основною формою шкільних занять, що проводяться в умовах класно-урочної системи навчання. Тривалий час він трактувався як універсальна форма навчання.

    Наш урок характеризується такими головними рисами:

-         постійний склад учнів;

-         точна регламентація часу та змісту едукації;

-         сталий розклад;

-         обов’язкове відвідування;

-         єдині навчальні програми.

 Урок має такі особливості:

-         є завершеною  та обмеженою в часі частиною навчального процесу, підчас якого розв’язуються певні навчально-виховні завдання;

-         включається в розклад і регламентується в часі;

-         на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння знань, умінь і навичок;

-         відвідування уроків обов’язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

-         є гнучкою формою організації навчання, яке дає змогу використовувати різні методи, організувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

-         спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу)  створює можливості для згуртування колективу дітей;

-         сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумового розвитку учнів.

До сучасного уроку висувають такі вимоги :

- загальнопедагогічні;

- дидактичні;

- організаційні;

- психологічні;

- етичні;

- гігієнічні;

- дотримання правил з безпеки життєдіяльності;

           Дидактичні вимоги стосуються методичного обґрунтованого проведення уроку, організації навчально-пізнавальної  діяльності, формування позитивних мотивів навчання, застосування найновіших досягнень науки і техніки. Ці вимоги передбачають використання на уроці певних дидактичних принципів:

-         раціональне використання кожної хвилини уроку;

-         раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання;

-         використання активних методів навчання;

-         зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем;

-         формування вмінь учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці ;

-         індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу;

-         використання сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями інформації;

-         заохочення прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом;

-         організоване закінчення уроку;

Загальнопедагогічні вимоги:

-         пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу;

-         врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

-         орієнтація на процес навчання;

-         орієнтація на особистісні досягнення учнів;

-         тривимірне навчання ;

-         створення емоційно –актуального  фону уроку;

-         педагогічний такт і культура мови;

-         пізнавальна самостійність учнів;

-         чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.

Організаційні вимоги  забезпечуються своєчасним  початком і кінцем уроку, раціональним використанням часу. Чіткість уроку визначається також свідомою дисципліною учнів. Кожен урок повинен бути завершеним, цілим, становити органічну частину в системі уроків.

Психологічні вимоги  передбачають вивчення та врахування на уроці психологічних особливостей учнів, а також  стану вчителя та учнів, їх настрою, організованості, зібраності.

Етичні вимоги  полягають у тому, що на уроці має панувати атмосфера доброзичливості, людяності й взаємної вимогливості. Учитель повинен володіти педагогічним тактом, виявляти високі моральні  якості.

Гігієнічні вимоги передбачають дотримання відповідного температурного режиму, освітлення. Учитель не має права перевтомлювати учнів ні фізично, ні розумово. Важливим його завдання є усунення одноманітності, забезпечення чергування видів діяльності. А в кінцевому рахунку – глибокі і  міцні знання учнів, які вони зможуть  використати у житті. 

У сучасній дидактиці існує  кілька підходів до класифікації уроків:

-         за дидактичною метою;

-         за метою організації пізнавальної діяльності;

-         за основними етапами навчального процесу;

-         за методами навчання;

-         за способами організації навчальної діяльності учнів.

Дидактична мета є найважливішою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифікація за цією ознакою найбільше близька до реального уроку.

У цій класифікації розрізняють:

-         уроки вивчення нового матеріалу;

-         уроки формування і вдосконалення вмінь і навичок;

-         уроки закріплення знань, умінь та навичок;

-         уроки узагальнення та систематизації знань;

-         уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок;

-         комбіновані уроки.

В.О.Онищук, підсумовуючи вимоги до уроку називає такі:

- озброїти учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

- формувати в школярів міцні навички та вміння, що готують їх до життя;

- підвищувати  виховний  ефект уроку;

- здійснювати всебічний розвиток учнів, розвиваючи їх загальні і спеціальні здібності (інтелектуальний розвиток);

- формувати в них самостійність, твору активність, ініціативу як стійкі якості особистості, вміння творчо розв’язувати завдання, які зустрічаються у житті;

- формувати у школярів вміння самостійно вчитися, набувати й поглиблювати свої знання, працювати з книгою, оволодіваючи навичками та вміннями творчо застосовувати їх на практиці;

-  формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу у розширенні та набутті знань, позитивне ставлення до навчання;

- виховувати працелюбність .

Отже,нинішній урок – це урок демократичний, що проводиться не для учнів, а з учнями, організований і керований з урахуванням їхніх потреб та інтересів.