Роки і десятиліття за спасибі,
Для праці ж – днів і ночей не
стає.
Учитель на позиченому хлібі
Духовний хліб вкраїнцям роздає.
А жовтень кольорів святкові
гами
Гаптує, тче і творить дивний
лад!
І стежка золотіє під ногами,
А листя угорі – як зорепад…
І серце повне ніжного безмов’я
Озветься на знайомий
дзень-дзелень.
Директор скаже: «Доброго
здоров’я –»
І повідомлять учні: «Добрий
день!»
Дитя всміхнеться щедро і
відкрито,
У саму душу поглядом сяйне…
Окрилиться, забуде про сумне,
Бо ж він таки не хто-небудь, а
Вчитель,
Душ обновитель і
благовіститель,
І стане грішно міряти на гріш
Гостинну долю. От, коли б не
гірш…
Він вірить, що на тому
перегоні,
Де зі старим змагається нове,
Перед ним держава схилиться в
поклоні
І подвигом життя його назве.
Ніна Горич…

Немає коментарів:
Дописати коментар