ПЕДАГОГУ НА ЗАМІТКУ

За словами В.Сухомлинського «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому  й  поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.»Сучасний учитель має бути справжнім фаховим майстром: людиною, що має спеціальну підготовку, професійно займається педагогічною діяльністю.
Від уміння педагога діяти в певній сфері залежить майбутнє дитини.

      
Найперша вимога до вчителя - якісно навчати учнів. Для цього необхідно досить багато займатися самоосвітою і ретельно готуватися відповідно до програми предмета і навіть набагато більше. Учитель, як і книжка, має бути невичерпним джерелом знань для дитини. Адже в цьому є його найвища оцінка, його авторитет. Бо якщо вчитель непідготовлений до роботи чи має поверхневі знання, це буде не урок, це буде пародія на нього, чи «година жалю». Від того, наскільки компетентний учитель, залежить дисципліна на уроці. У класі інколи тиша свідчить про все!

     Як це – цікавий урок? Учитель скаже: це коли діти добре відповідали, багато опрацьовано. Але я не впевнена, що учні дадуть аналогічну відповідь. Для них урок цікавий, якщо він не нудний, якщо він швидко закінчується, якщо учень може творчо розв’язати певні завдання, мати власну думку щодо тих чи інших подій, що вивчаються на уроці. Наведу  для прикладу вірш:

Велику ложку-посуд:я це вмію!

Та вчитель каже: «Всі іще  чекайте.

Сьогодні миску будемо ліпити»

Малюк подумав: «Добре. Всі ж бо знайте:

Таку зліплю, що бити – не розбити!

Я форму їй зроблю чудову,

Таку ти не зустрінеш знову,

І розфарбую кольором небесним,

І вийде дивна мисочка чудесна!»

Та вчитель зупинив: «Малюк, куди ти?

Чекай іще, дивись сюди уважно:

Я покажу вам, миску як ліпити».

І показав. Повільно і поважно.

Малюк поглянув і подумав:

«Нене,

Така проста. Глибока і зелена.

Порожня. Нецікава. І звичайна…»

Його ж була - чарівна, дивна, файна.

Та він промовчав. Не сказав нічого.

Про те, що в нього – ніде правди діти –

Багато краща. Він зім’яв. І знову

Глибоку мисочку почав ліпити.

Таку, яку їм показав учитель.

Так треба. То про що жаліти?

Він і не вмів пручатися ніколи:

Він же – малюк, який прийшов до школи.

Малюк навчився всіх чекать терпляче,

І все робити так, як каже вчитель.

Він більше не малює так, неначе

Чарівні звірі бродять в дивних квітах.

Так сталось. Та одної днини змінились плани у його родини.

І в інше місто, до нової школи

Пішов малюк. В тривозі, як ніколи.

До класу двері не вели знадвору.

Були великі сходи. Потім - зала,

А потім знову вниз,по коридору,

І вже у клас. Це трішечки лякало.

Та знову всі раділи і всміхались,

І школа завелика не здавалась.

І став малий слухняний, як ніколи.

Він був малюк. І він прийшов до школи.

І новий вчитель знову каже: «Діти,

Сьогодні з вами будем малювати!»

Малюк продовжував собі сидіти.

Подумав: «Добре.» І почав чекати.

Питає вчитель: « Ти чого?».- «Чекаю.»

-         Що будеш малювати?

-         Я не знаю, ви не сказали.

-         Ти малюй, що знаєш.

-         Якими кольорами?

-         Як бажаєш!

-         Якщо всі намалюють однаково,

Як я дізнаюсь, де чия робота?

А так - всі різні: весело й чудово!

Бери ж бо фарби й починай сторінку!»

Малюк не знав, що буде малювати,

Боявся ще раз вчителя спитати.

Намалював. І не подумав: «Нене!»

Червону квітку. І стебло зелене.

Звичайну квітку. Сумно як ніколи.

Одного дня малюк пішов до школи.

                        (Переклад Є.Пашивої)

     Існує  величезна кількість цінностей у цьому житті. Але серед них є одна, обов’язкова для кожної нормальної людини, - свобода! Ніхто з нас не любить накинутих дій, відсутності вибору. І особливо не люблять цього діти. 

       Твердження про те, що природні здібності та обдаровання закладено в кожній дитині, є аксіомою сьогодення. «Лише творчий учитель може бути джерелом успіху своїх вихованців».(В.Сухомлинський)